Баннер
Баннер

КОМЕНТАРІ РЕДАКЦІЇ

 

МОН затвердило нові вимоги до оформлення дисертації (Наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2017 року № 40, зареєстровано в Мінюсті 3 лютого 2017 р. № 155/30023, посилання)

У зв’язку з цим виникли запитання, що потребують відповідей Законодавця.

Принциповим є те, що автореферат згодом буде скасовано:  “Після введення правила, що  текст дисертації має публікуватися в Інтернеті (а згодом і в Національному репозитарії академічних текстів), необхідність написання автореферату майже зникла. Однак, щоб ознайомитися з коротким змістом дисертації, певний «дайджест» роботи все ж необхідний. Його роль й відіграватиме анотація”, - зазначив директор департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Андрій Шевцов.

Зараз, в перехідний період, згідно з постановою КМУ від 24 липня 2013 р. № 567 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів» автореферати поки залишаються. Остаточно автореферат зникне, коли будуть прийняті нові правила присудження наукових ступенів, які має розробити Національне агентство з забезпечення якості освіти вже для спецрад, які будуть автономно створені академічними закладами і проакредитовані НАЗЯВО.

 

Не зрозуміло, яким чином за відсутністю автореферату громадськість буде знайомитися із змістом дисертації до моменту захисту?

Саме це повинні роз’яснити Законодавець.

 

Потребує пояснення Законодавця пункт 10 Вимог щодо «за наявності практичного значення отриманих результатів надаються відомості…» Чи не означає це, що взагалі може не бути практичної цінності дисертації? Інакше кажучи, немає потреби, щоб результати дисертаційного дослідження були десь втілені? Так навіщо тоді проводити дослідження, в якого немає взагалі кінцевого споживача?

 

Наказ набуває чинності з 10 березня 2017 року. Повністю з текстом документу можна ознайомитись за посиланням.

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙ

 (відповідно до Бюлетень ВАК України, № 9-10, 2011), розробленого на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»

СТАРА РЕДАКЦІЯ

ВИМОГИ 
ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

(відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 40 від 12.01.2017,   зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2017 р. за № 155/30023

НОВА РЕДАКЦІЯ

Аналіз нової редакції та коментарі

1. Загальні положення

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора, кандидата наук готується у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах рукопису у твердому переплетенні. Якщо захищається дисертація у вигляді опублікованої монографії, то ця монографія повинна відповідати вимогам до дисертації.

І. Загальні положення

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) готується державною мовою у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах рукопису в твердій або м’якій палітурці та в електронній формі. За бажанням здобувача дисертація може бути перекладенаанглійською мовою або іншою мовою, пов’язаною з предметом дослідження, з поданням перекладу до спеціалізованої вченої ради.

1. Мова дисертації обов’язково державна. За бажанням здобувача дисертація може бути перекладена англійською мовою або іншою мовою, з поданням перекладу до спеціалізованої вченої ради.

 

2. Дисертація може бути в твердій або в м’якій палітурці

3. Електронний варіант дисертації обов’язковий

4. Виключена можливість захищати дисертацію у вигляді опублікованої монографії

 

2. Структура дисертації

Структура дисертації повинна мати такі структурні елементи:

– титульний аркуш;

– зміст;

– перелік умовних позначень (за необхідності);

– основну частину: вступ, розділи, висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (за необхідності).

Кожний структурний елемент починається з нової сторінки.

ІІ. Структура дисертації

Дисертація повинна мати такі основні структурні елементи:

– титульний аркуш;

– анотація;

– зміст;

– перелік умовних позначень (за необхідності);

– основна частина;

– список використаних джерел;

– додатки.

Кожен з цих елементів, а також розділи основної частини та додатки мають починатися з нової сторінки.

 

1. Введено новий структурний елемент дисертації – анотація (посилання)

 

2. Анотація має згодом повністю замінити автореферат (питання «як?» – до роз’яснення).

 

3. Анотація має бути українською та англійською мовами (можливо додатково ще однією мовою, пов’язаною з предметом дослідження).

 

4. Анотація повинна мати обсяг 0,2 - 0,3 авторських аркуша (це складає приблизно 5–7 сторінок).

 

5. Після кожної анотації мають бути ключові слова відповідною мовою.

 

6. Після ключових слів наводиться список публікацій здобувача за темою дисертації. Тепер треба буде окремо вказувати наукові праці здобувача:

– в яких опубліковані основні наукові результати дисертації;

– які засвідчують апробацію матеріалів дисертації;

– які додатково відображають наукові результати дисертації.

 

3. Вимоги до структурних елементів

ІІІ. Вимоги до структурних елементів

 

3.4. Основна частина

 

3.4.1. Вступ

3.4.2. Розділи дисертації

3.4.3. Висновки

3.4.4. Список використаних джерел

7. Основна частина дисертації має містити:

– вступ;

– розділи дисертації;

– висновки.

Обсяг основного тексту дисертації вираховується авторськими аркушами.

Список використаних джерел не включено до Основної частини, але сказано, що обсяг Основної частини вираховується авторськими аркушами* (кількість сторінок в дисертації залишилася без змін)

Вступ

У вступі подається загальна характеристика дисертації в такій послідовності:

– актуальність теми;

– зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;

– мета і задачі дослідження;

– методи дослідження;

– наукова новизна одержаних результатів;

– практичне значення одержаних результатів;

– особистий внесок здобувача;

– апробація результатів дисертації;

– публікації;

– структура та обсяг дисертації.

8. У вступі подається загальна характеристика дисертації, а саме:

– обґрунтування вибору теми дослідження;

– мета і завдання дослідження відповідно до предмета та об’єкта дослідження;

– методи дослідження;

– наукова новизна отриманих результатів;

– особистий внесок здобувача;

– апробація матеріалів дисертації;

– структура та обсяг дисертації.

За наявності у вступі можуть також вказуватися:

– зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами;

– практичне значення отриманих результатів - надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх практичного використання.

 

1. Обґрунтування вибору теми дослідження є аналогом Актуальності теми за старими Вимогами

 

2. Виключено як обов’язковий елемент Вступу зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами

 

3. Виключено як обов’язковий елемент Вступу практичне значення отриманих результатів 

3.5. Список використаних джерел

Список використаних джерел формується одним із таких способів:

– у порядку появи посилань у тексті;

– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

– у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів:

– ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”;

– ДСТУ 3582–97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”;

– ДСТУ 6095:2009 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації (ГОСТ 7.88–2003, MOD)”;

– ДСТУ 7093:2009 “Системи стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами”;

– ГОСТ 7.12–93 “СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”; ГОСТ 7.11–78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”.

11. Список використаних джерел формується здобувачем наукового ступеня за його вибором (опціонально - в кінці кожного розділу основної частини дисертації) одним із таких способів:

– у порядку появи посилань у тексті;

– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

– у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні  положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог.

Бібліографічний опис використаного джерела може обмежуватися обов’язковою інформацією, необхідною для однозначної ідентифікації цього джерела.

 

1. Введено можливість використовувати посилання в кінці кожного розділу основної частини дисертації.

 

2. Введено можливість здобувачеві самостійно обирати стандарт оформлення джерел, що використовується: 

– або ДСТУ 8302:2015

– або одним зі стилів, рекомендованих додатком 3

 

3. Дозволено обмежувати опис використаного джерела обов’язковою інформацією, необхідною для однозначної ідентифікації цього джерела. Це може бути, наприклад, тільки DOI.

*Обсяг 11–13 авторських аркушів для докторської дисертації відповідає 264–312 сторінкам, обсяг 15–17 авторських аркушів – 360–408 сторінкам формату А4.

Обсяг 4,5–7 авторських аркушів для кандидатської дисертації відповідає 108–168 сторінкам, обсяг 6,5–9 авторських аркушів – 156–216 сторінкам формату А4.

 
 

Автор (коллектив авторов), подавая рукопись в редакцию "Восточно-Европейского журнала передовых технологий",
соглашается со всеми требованиями к оформлению, подаче рукописи статьи и оплате
и несет полную ответственность в случае нарушения этих требований

© PC "TECHNOLOGY CENTER"